11 Aug 2026, 12:48 UTC64 views10 reactionsread 22 August 2026 синя-синя паволока вже зеленішає.
дістань мене, дістань із дна улюбленої чашки, я там.
синя-синя паволока — за вікном,
дай мені побачити її усмішку, дай встигнути.
вчора читав лист. хитрий лист до мене. шкода, про мене там нічого не було. або не шкода.
сьогодні я сварюся з екраном. дзеркальце-дзеркальце, не показуй нічого!
може, я завжди відчував, що одного дня мене витягнуть із дна цієї чашки, поставлять на підв…
❤6💔3👍1
2 Jul 2026, 10:16 UTC111 views9 reactionsread 22 August 2026 забувається день, розсипається сон, губляться яблука.
ув озерах пісень попід літнім мостом народилися маківки —
як червоний кармін, як покинутий дім, як пекуча ознака.
затуманює дим оберемки троянд, тавтологію дій, попередні порядки.
вечір зшитий з надій, перестиглих болінь, перебачених снів, боязкої подяки.
маків гострий сувій — не чекай і не вір — із тобою зостанеться.
❤8🕊1
23 Jun 2026, 18:17 UTC162 views12 reactionsread 22 August 2026 він поїхав! поїхав! поїхав!
утікав від своєї зазноби!!!
вона — мовби тінь від горіха,
наче спека з горіха тобто…
за її тонкостеблії пальці
зачепилися змії волосся
юнаків і жінок, гномів, ельфів –
всіх кого приручити вдалось їй.
вечорами вона гучно плаче
і літає на космомітлах;
потребує любові й уваги
і гострить свої ікла!
не поїде до антарктиди,
не збудує для неї юрту!
треба смикати його чуба!
і садити в свою каюту…
❤6👏5👍1
17 Jun 2026, 18:38 UTC134 views15 reactionsread 22 August 2026 Photo
Луцьк, Острог, Дубно — багато прекрасного
❤10❤🔥5
18 May 2026, 20:33 UTC203 views26 reactionsread 22 August 2026 шостий клас, вітаючи мене з дн, побажав, щоб у всіх моїх учнів були гарні оцінки 😅
😁19❤6👍1
16 May 2026, 20:14 UTC190 views21 reactionsread 22 August 2026 Photo
автор постарів на один рік.
цей день був веселим і теплим
❤19👍2
10 Apr 2026, 08:12 UTC226 views14 reactionsread 22 August 2026 коли народився гілкою під дощем,
коли контурами своїми вріс у небо.
ніколи не бачив нікого навколо: які ж у гілок очі?
мабуть, тому довго був певен, що лежить, зірваний вітром, чекає, поки випаруються останні краплі вологи.
став зовсім злою гілкою: сухою, гострою. який сором бути такою молодою і такою неприємною гілкою!
вчорашнім вечором відчув зливу. його лихоманило. він боявся блискавки.
просив пробачення в дерева,…
❤11😭2💔1
21 Mar 2026, 18:56 UTC225 views13 reactionsread 22 August 2026 я пливу морем твоєї вулиці.
плюскочуть, прибиваючись до берега, уламки слів холодного натовпу.
знаєш, ліхтарі далекого будинку
обманюють:
лежать у повітрі, ніби нічого за ними й немає.
і я довго-довго на них дивлюся.
автівка проїздить зі звуком ножа по папері.
знаєш, я полечу:
я обов‘язково полечу
до ліхтарів того будинку
з виглядом на море твоєї вулиці.
і ніхто не дізнається,
що це море таке ж моє, як і твоє.
а я до…
💘8❤3🌭1🥰1
6 Mar 2026, 19:55 UTC260 views9 reactionsread 22 August 2026 мовби це золоті ключі,
згадка про добрий день.
руками він мостить міст,
шукає нових імен,
вбирає ласкавий дим
у чорні діри легень.
мовбито сірий друг
або синій птах,
неба печальний пруг
обліта.
стелиться на траві,
вухом вбирає ритм —
чує: земельна кров
кипить.
в лісі чорніють дні,
в лісі вмирає даль.
справджуються усі
з писань
❤9
14 Feb 2026, 17:37 UTC273 views12 reactionsread 22 August 2026 Один з улюблених віршів «київської школи»
Надія КИР’ЯН
ПРИЙШЛИ З ТРАВИ
Прийшли з трави. І підемо в траву. Дорога в сто розлук, дорога в сто печалей, Де пахне сто вітрів і де сто сонць живуть, І плачуть лебеді осінніми ночами. Відпах барвінок. Відпливли вінки. І всі хрести відхрестяться помалу. І тільки звично моляться віки На ті церкви, які ми зруйнували. Сто сонць торкалося мого чола, І сто вітрів губилося…
❤7💋4💘1
10 Feb 2026, 18:08 UTC259 views7 reactionsread 22 August 2026 все! сентиментальність закінчилася!!!!
беруся за нові злісні пародії 👹
💊3🎃2🤣2
10 Feb 2026, 17:48 UTC236 views10 reactionsread 22 August 2026 Казка про темну ніч у 60-ті
Ходять тіні сині.
Солі на ялині
синій діямант.
Кожен, що чекає,
рухається нині
хмарою мурах.
Люди вірять людям,
голоси спокути,
як безшкірні лані,
спогади несуть.
Щастя тут захланне,
вистраждане, ждане.
Лані п‘ють росу.
Гомінкі висоти,
Хто вам вірить,
Хто вам
казку розповість?
Вітровійні діти,
ковдрою зігріті,
думають про завтра:
завтра жити час.
❤7🕊3
Showing the 12 most recent of 16 posts we hold for @antinjournal. View and reaction counts are the latest single reading for each post, not a live figure, and a recent post is still accumulating both. A view count marked ≈ was rounded by Telegram before we ever saw it — t.me prints views in full below 1,000 and to three significant figures above, so ≈1,200,000 means somewhere between 1,150,000 and 1,249,999. Unmarked counts are exact. Text is reproduced from the public post preview and truncated for length.